Писемність є одним із найбільших досягнень в історії людства, пам’яттю народів, культурним кордоном межі первісністю та цивілізацією. Використовуючи знаки, графічні образи, букви, цифри, слово долає час, простір, забуття… Ось вже не одне століття в пору різноцвіття садів і переливу сонячних променів, природно і просто як весна, приходить світле свято – День слов’янської писемності та культури, коли вшановують святих рівноапостольних Кирила та Мефодія, слов’янських вчителів, які створили писемність, переклали з грецької на слов’янську мову богослужбові книги і розповсюджували серед слов’ян християнське вчення.
Свято зібрало в одну сім’ю учнів 5-7 класів та вчителів болгарської та української мови. Діти захоплено дивилися відео про заснування слов’янської писемності, про Кирила та Мефодія, лунали пісні болгарською та українською мовою у виконанні Златової Анни та Арнаутової Анастасії.
Панувала атмосфера таємності, магічності, тому що торкнулися святого.
Життя іде – невпізнанно змінюється світ. Скільки нового, незабутнього з’явилося в житті не тільки нашого покоління?
Але існує історична пам’ять, що єднає нас, людей різних національностей в одне ціле, що дає невмирущість нашім мовам і народам.
Бо першим було Слово…